Притча про милосердного самарянина

Притча про доброго самарянина

Ведучий:

Хто ближнім є тобі й мені? ―

Про це ти запитаєш.

Та зрозумієш добре сам

Як притчу цю згадаєш.

(На сцену повільно входить чоловік).

З Єрусалиму в Єрихон

Один чоловік йшов.

Розбійники тут десь взялись:

(Вбігає група розбійників і приступає до мандрівника).

Ватажок розбійників:

Хто ж це сюди прийшов?

Віддай усе, що там несеш!

Ей, хлопці, усе беріть:

І торбу, і одяг, взуття,

Нічого не лишіть!

І-розбійник:

Від нас, небого, не втечеш!

Ловіть його, ловіть,

А щоб він більше не втікав ―

Боки йому намніть!

ІІ-розбійник:

Під ребра добре дай йому!

ІІІ-розбійник:

Зламай йому одне!

(Розбійники здирають одяг з мандрівника, б’ють його).

Ватажок розбійників:

Залиште вже його, йдемо!

Він сам уже помре.

Ведучий:

Залишили побитого,

Забрали все й пішли…

Хто ж це йде в пустині цій?
Чи зможе помогти?

(Біля побитого проходить священик. Мимоволі кидає байдужий погляд на бідолаху, проте йде далі).

Ведучий:

Чого ти проминув його?

Вернись, допоможи!

Священик:

Він не говорить і живий…

Чим можу я допомогти?

Ведучий:

Пішов священик, залишив.

Його ти вже не жди.

Он помічник його іде,

Він зможе помогти.

(До побитого підходить левит).

Левит:

Хто це лежить побитий весь?

Тут смерть його не мине.

Треба втікать із місця цього,

Бо ще й поб’ють й мене!

(Левіт, оглядаючись, хутко втікає. Входить третій подорожній).

Ведучий:

Он третій подорожній

В пустині цій іде…

Напевне, також тільки гляне

Й із страху утече.

Самарянин:

Ой, Боже Мій, хто ж це тебе,

Нещасного, побив?

І голого, безсилого

В пустині залишив?

Чекай, у мене трохи є

Оливи і вина.

Промию рани я твої

Й посаджу на осла.

Тут недалеко є заїзд,

Туди тебе й везу.

А щоб доглянули тебе ―

Їм щедро заплачу!

Ведучий:

Хто ближнім є нещасному? ―

Ти відповідь знайди.

Послухай те, що вчить Ісус,

Іди і так роби!